ПЕРШЕ ПОСЛАHHЯ ДО СОЛУНЯН СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА

ПЕРШЕ ПОСЛАHHЯ ДО СОЛУНЯН СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА

1 Павло‚ i Силуан‚ i Тимофiй – церквi Солунській в Бозi Отцi i Господi Iсусi Христi: благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.

2 Завжди дякуємо Боговi за всiх вас, згадуючи про вас у молитвах наших, 3 безперестанно пам’ятаючи про ваше дiло вiри, i труд любови, i терпiння уповання на Господа нашого Iсуса Христа перед Богом i Отцем нашим, 4 знаючи обрання ваше, улюбленi Богом браття; 5 тому що наше благовiстування у вас було не лише в словi, але і в силi, i у Святому Дусi, i з багатьма свiдченнями, як ви самi знаєте‚ якi ми були мiж вами для вас. 6 I ви стали наслi­дувачами нам i Господевi, при­йнявши слово при багатьох скорботах з радiстю Духа Святого, 7 так що ви стали зразком для всiх вiруючих у Македонiї та Ахайї. 8 Бо вiд вас рознеслося слово Господнє не тiльки в Македонiї та Ахайї, але і в усякому мiсцi пройшла слава про вiру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це. 9 Бо вони самi звіщають про нас, яким був наш вхiд до вас, i як ви навернулися до Бога вiд iдолiв, щоб служити Боговi Живому i iстинному 10 i чекати з небес Сина Його, Якого Вiн воскресив з мертвих, Iсуса, що визволяє нас вiд майбутнього гнiву.

2 Ви самi знаєте, браття, про наш вхiд до вас, що вiн не був даремний; 2 але, спершу постраждавши i зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмiли­лись у Боговi нашому проповiду­вати вам благовiстя Боже з великим подвигом. 3 Бо в нашому вчен­нi нема нi омани, нi нечистих спонукань, нi лукавства; 4 але, оскільки Бог визнав нас гiдними, щоб доручити нам благовiстування, то ми так i говоримо, догоджаючи не людям, а Боговi, Який випробовує серця нашi. 5 Бо нiколи не бу­ло в нас перед вами нi слова омани, як ви знаєте, нi користи: Бог свiдок! 6 Hе шукаємо слави людської нi вiд вас, нi вiд iнших: 7 ми могли прийти з поважнiстю, як апостоли Христовi, але були тихi серед вас, як годувальниця, що нiж­­но поводиться з дiтьми своїми. 8 Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тiльки благовiстя Боже, але й душi нашi, тому що ви стали нам любi. 9 Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш i подвиг: вночi i вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповiдували благо­вiстя Боже. 10 Свiдки ви i Бог, як свято i праведно та бездоганно ми поводились серед вас, вiруючих, 11 тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дiтей своїх, 12 ми просили i переконували та благали дiяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство i славу.

13 Тому i ми безперестанно дякуємо Боговi, що‚ прийнявши вiд нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є iстин­но, яке i дiє у вас, вiруючих. 14 Бо ви, браття, стали наслiдува­чами церков Божих у Христi Iсусi, якi знаходяться в Юдеї, бо i ви те саме перетерпiли вiд своїх єдиноплемiнникiв, що й тi вiд юдеїв, 15 якi вбили i Господа Iсуса i Його пророкiв, i нас вигнали, i Боговi не догоджають, i всiм людям противляться, 16 якi забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, i через це поповнюють завжди мiру грiхiв своїх; та наближається на них гнiв до кiнця.

17 Ми ж, браття, розлучившись iз вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з бiльшим бажанням прагнули побачити лице ва­ше. 18 I тому ми, я‚ Павло, i один раз i вдруге хотiли прийти до вас, та перешкодив нам сатана. 19 Бо хто наша надiя, або радiсть, або вiнець похвали? Хiба i не ви перед Господом нашим Iсусом Хрис­том у пришестя Його? 20 Бо ви – слава наша i радiсть.

3 I тому, не стерпiвши бiль­ше, ми захотiли зостатися в Афiнах однi 2 і послали Тимофiя, брата нашого i служителя Божого та спiвпрацівника нашого у благовiстуваннi Христовому, щоб утвердити вас i втiшити у вiрi ва­шiй, 3 щоб нiхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самi знаєте, що нам так судилося. 4 Бо ми й тодi, коли були у вас, передрiкали вам, що маємо страждати, як i сталося, i ви знаєте. 5 Тому i я, не стерпiвши бiльше, послав довiда­тися про вiру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник i не став марним труд наш. 6 Тепер же, коли прийшов до нас вiд вас Тимофiй i принiс нам добру звiстку про вiру i любов вашу, i що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як i ми вас, 7 то ми, при всiй скорботi i нуждi нашiй‚ втiшалися за вас, браття, заради вашої вiри; 8 бо тепер ми живi, коли ви перебуваєте в Господi. 9 Яку подяку ми можемо скласти Боговi за вас, за всю радiсть, якою радiємо за вас перед Богом нашим, 10 i вночi i вдень якнайревнiше молячись, щоб побачити лице ваше i довершити те, чого не вистачило вiри вашiй? 11 Сам же Бог i Отець наш i Господь наш Iсус Христос нехай i направить шлях наш до вас. 12 А вас Господь нехай виповнить i збагатить любов’ю один до одного i до всiх, як і наша є до вас, 13 щоб утвердити серця вашi непорочними у святинi перед Богом i Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Iсуса Христа з усiма святими Його. Амiнь.

4 Тим-то, браття, просимо i благаємо вас Христом Iсусом, щоб ви, прийнявши вiд нас, як належить вам поводитись i догоджати Боговi, у тому ще бiльше зростали, 2 бо ви знаєте, якi заповiдi ми дали вам вiд Господа Iсуса. 3 Бо воля Божа є святiсть ваша, щоб ви стримувалися вiд блуду; 4 щоб кожний iз вас мiг утримувати свiй сосуд у святостi й честi, 5 а не в пристрастi похітливій, як язичники, що не знають Бога; 6 щоб ви нi в чому не поводились iз братом своїм протизаконно i користолюбно; тому що Господь – месник за це все, як i ранiш ми говорили вам i свiдчили. 7 Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости. 8 Отже, непокiрли­вий непокiрний не людинi, а Боговi, Який i дав нам Духа Свого Святого.

9 Про братолюбнiсть же нема потреби писати вам; бо ви самi навченi Богом любити один одного, 10 бо ви так i поводитесь iз усiма браттями по всiй Македонiї. Благаємо ж вас, браття, досягати бiльшого 11 і старанно дбати про те, щоб жити спокiйно, робити своє дiло i працювати своїми власними руками, як ми наказували вам: 12 щоб ви поводилися благопристойно перед зовнiшнiми i нi в чому не мали нестачі.

13 Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнаннi про померлих, щоб ви не сумували, як iншi, що не мають надiї. 14 Бо коли ми вiру­ємо, що Ісус помер i воскрес, то й померлих в Iсусi Бог приведе з Hим. 15 Бо це говоримо вам словом Господнiм, що ми, якi живемо i залишимося до пришестя Господнього, не попередимо помер­лих, 16 тому що сам Господь у час сповiщення, при голосi архангела i сурми Божої, зiйде з неба, i мертвi у Христi воскреснуть ра­нiш; 17 потiм ми, що лишились живими, разом з ними будемо пiд­несенi на хмарах назустрiч Госпо­девi у повiтря i так завжди з Господом будемо. 18 Отже, втiшайте один одного цими словами.

5 Про часи ж i терміни, браття, нема потреби вам писати, 2 бо ви самi достовiрно знаєте, що день Господнiй так прийде, як злодiй уночi. 3 Бо коли говоритимуть: “мир i безпека”‚ тодi нес­подiвано прийде на них погибель, подiбно як біль тієї, що носить в утробi, i не уникнуть. 4 Але ви, браття, не в темрявi, щоб день за­с­­тав вас, як злодiй; 5 бо всi ви – си­­ни свiтла i сини дня: ми – не сини ночi, анi темряви. 6 Отже, не будемо спати, як i iншi, а пильнуймо i будьмо тверезі. 7 Бо тi, що сплять, вночi сплять, i тi, що упиваються, вночi упиваються. 8 Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезi, одягнувшись у броню вiри й любови та в шолом надiї на спа­сiння, 9 тому що Бог визначив нас не для гнiву, а на одержання спа­сiння через Господа нашого Iсуса Христа, 10 Який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Hим. 11 Тому втiшайте один одного i повчайте один одного, як ви i робите.

12 Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, i предстоятелiв ваших у Господi, i тих, що наставляють вас, 13 i шанувати їх з великою любов’ю за дiло їхнє; будьте в мирi мiж собою. 14 Благаємо вас також, браття: нас­­тавляйте на розум безчинних, втiшайте малодушних, пiд­три­муйте немічних, будьте довготерплячі до всiх. 15 Пильнуйте, щоб хто кому не вiдплачував злом за зло; але завжди дбайте про доб­­ро один одному i всiм. 16 Завжди ра­­­­дiйте. 17 Безперестанно молiть­­ся. 18 За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi. 19 Ду­­­­ха не вгашайте. 20 Пророцтва не зневажайте. 21 Все дослiджу­йте, доброго тримайтеся. 22 Утримуйтесь вiд усякого зла. 23 Сам же Бог миру нехай освятить вас у всiй повнотi, i ваш дух, i душа, i тiло у всiй цiлостi нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Iсуса Христа. 24 Вiрний, Хто кличе вас, Який i сотворить це. 25 Браття! Молiться за нас.

26 Вiтайте всiх братiв цiлуван­ням святим. 27 Заклинаю вас Господом прочитати це послання всiм святим браттям.

28 Благодать Господа нашого Iсуса Христа з вами. Амiнь.

Lock full review www.8betting.co.uk 888 Bookmaker