ПЕРШЕ ПОСЛАHHЯ ДО ТИМОФІЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА

 ПЕРШЕ ПОСЛАHHЯ ДО ТИМОФІЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА 

 

1 Павло, апостол Iсуса Хрис­та за повелiнням Бога, Спасителя нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої, 2 Тимофiєвi, iстинному синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога Отця нашого i Христа Iсуса, Господа нашого.

 

3 Йдучи до Македонiї, я просив тебе залишитися в Ефесi i умовляти деяких, щоб вони не навчали iншого 4 i не займалися байками та нескiнченними родоводами, якi бiльше викликають суперечки, нiж Боже утвердження у вiрi. 5 Метою ж умовляння є любов вiд щирого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри, 6 вiд чого вiдступивши, деякi вдались до марнослiв’я, 7 бажаючи бути законовчителями, але не розу­мi­ють нi того, про що говорять, нi того, що стверджують. 8 А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його, 9 знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних i не­покiрних, нечестивих i грiшникiв, неправедних i нечистих, для крив­д­ників батька і матері, для людиновбивць, 10 для блудникiв, му­жо­ложцiв, розбійників‚ наклеп­никiв, скотоложцiв, неправдомов­цiв, клятвопорушникiв та для всіх, що противляться здоровому вченню, 11 за славним благо­вiстям блаженного Бога, яке менi довiре­не.

 

12 Дякую Христу Iсусу, Господеві нашому, Який дав менi силу, що Вiн визнав мене вiрним, поста­­вивши на служiння, 13 мене, колишнього хулителя, i гонителя, i кривдника, але помилуваного то­­му, що так чинив за невiданням‚ у не­вiрствi; 14 благодать же Госпо­да нашого Iсуса Христа вiдкрила­ся в ме­­нi щедро з вiрою i любов’ю у Христi Iсусi. 15 Вiрне i всякого при­­­­йняття гiдне слово, що Христос Iсус прийшов у свiт спасти грiш­­­ни­­кiв, серед яких я перший. 16 Та для того я й помилуваний, щоб Iсус Христос на менi першому показав усе довготерпiння, як приклад для тих, якi будуть вiру­вати в Hього, для життя вiчного. 17 Царе­вi ж вiкiв нетлiнному, невидимому, єдиному, премудрому Бого­вi честь i слава на вiки вiчні. Амiнь.

 

18 Передаю тобi, сину мiй Тимо­фiю, згiдно з пророцтвами, що бу­ли про тебе ранiш, такий заповiт, щоб ти воював згiдно з ними, як добрий воїн, 19 маючи вiру i добру совiсть, яку деякi вiдкинувши, зазнали загибелi корабля у вiрi, 20 такi Гiменей i Олександр, яких я передав сатанi, щоб вони навчилися не хулити Бога.

 

2 Отже, передусiм благаю чинити молитви, молiння, прохання, подяки за всiх людей, 2 за царiв i за всiх, якi начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочестi i чистотi, 3 бо це добре i угодне Спасителевi нашому Богу, 4 Який хо­че, щоб усi люди спаслися i досяг­ли пiзнання iстини. 5 Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник мiж Бо­­гом i людьми, чоловiк Христос Iсус, 6 Який вiддав Себе для вiд­куплення всiх. Таке було у свiй час свiдчення, 7 для якого я по­ставлений проповiдником i апос­то­­лом, – iстину кажу у Христi, не обманюю, – учителем язичникiв у вiрi та iстинi.

 

8 Отже, бажаю, щоб на всякому мiсцi мужi пiдносили молитви, пiднiмаючи чистi руки без гнi­ву та сумнiву; 9 щоб також i жiнки, в пристойному вбраннi, з соромливiстю i цнотливiстю прикрашали себе не заплiтанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцiнним одягом, 10 а добрими дi­ла­ми, як личить жiнкам, якi присвячують себе благочестю. 11 Жiн­ка нехай вчиться в безмовностi, в повнiй покорi; 12 а навчати жiнцi не дозволяю, анi панувати над чоловiком, а бути в безмовностi. 13 Бо спершу був створений Адам, а потiм Єва; 14 i не Адам був спокушений; а жiнка, спокусившись, вдалася до переступу; 15 а втiм, спа­­сеться через народження дiтей, якщо буде у вiрi й любовi та в святостi з цнотою.

 

3 Вiрне слово: коли хто єпис­копства бажає, доброго дiла ба­жає. 2 Але єпископ повинен бу­ти непорочним, однiєї жiнки чоло­вi­ком, тверезим, цнотливим, благоговійним, чесним, гостинним, здатним навчати, 3 не п’яницею, не забiякою, не сварливим, не користолюбним, а тихим, миролюб­ним, не срiблолюбним, 4 таким, що добре править домом своїм, дi­тей тримає у слухняностi: з усякою чеснiстю; 5 бо хто не вмiє уп­­равляти власним домом, чи буде той пiклуватися про Церкву Бо­жу? 6 Hе повинен бути з новонавернених, щоб не загордився i не потрапив на осуд і в тенета дияво­ла. 7 Hалежить йому також мати добре свiдчення вiд зовнiшнiх, щоб не потрапити на ганьблення i в сіті неприязні диявольськi. 8 Дия­кони також повиннi бути чесними, не двомовними, не охочими до вина, не користолюбними, 9 такими, що зберiгають таїнство вiри в чистiй совiстi. 10 Таких треба спер­­шу випробовувати, потiм, як­­що без­­доганнi, допускати до слу­­жiння. 11 Так само i жiнки їхнi повиннi бути чесними, не обмовницями, тверезими, вiрними в усьому. 12 Диякон повинен бути чо­ловiком однiєї жiнки, таким, щоб добре правив дiтьми i домом своїм. 13 Бо тi, що добре служать, готують собi вищий ступiнь i велике дерзновення у вiрi в Христа Iсуса.

 

14 Це пишу тобi, сподіваючись незабаром прийти до тебе, 15 щоб, коли забарюсь, ти знав, як слiд поводитись у домi Божому, яким є Церква Бога Живого, стовп i утвердження iстини. 16 I безпереч­­но – велика благочестя тайна: Бог явився у плотi, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповiданий у народах, прийнятий вiрою в свiтi, вознiсся у славi.

 

4 Дух же ясно говорить, що в останнi часи вiдступлять де­якi вiд вiри, слухаючи духiв спокусникiв i вчення бiсiвськi, 2 через лицемiрство лжесловесникiв, спалених у совiстi своїй, 3 що забо­­роняють одружуватися i вживати в їжу те, що Бог сотворив, аби вiр­­нi i тi, що пiзнали iстину, спожива­­ли з подякою. 4 Бо всяке творiння Боже добре, i нiщо не погане, коли приймається з подякою, 5 бо освячу­­ється словом Божим i молитвою.

 

6 Hавчаючи цьому братiв, будеш добрим служителем Iсуса Христа, годованим словами вiри i добрим ученням, за яким ти пi­шов. 7 Негiдних i бабських байок цурайся, а вправляй себе в побож­ностi, 8 бо тiлесна вправа мало ко­рисна, а благочестя корисне на все, маючи обiтницю життя теперiш­нього i майбутнього. 9 Слово це вiр­не i всякого прийняття гiдне. 10 Бо ми для того i трудимося i гань­­бу терпимо, що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усiх людей, а найбiльше вiрних. 11 Проповiдуй це i навчай. 12 Hе­хай нiхто не гордує твоєю моло­дiстю: але будь взiрцем для вiрних у словi, в життi, в любовi, в дусi, у вiрi, в чистотi. 13 Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням. 14 Hе зане­д­буй дарування, що перебуває в то­­бi i дане тобi за пророцтвом з пок­ладанням рук священства. 15 Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успiх твiй для всiх був очевидний. 16 Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постiйно: бо, так роблячи, i себе спасеш i тих, що слухають тебе.

 

5 Старшого не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братiв; 2 старих жiнок, як матерiв; молодих, як сестер, з усякою чистотою. 3 Вдовиць шануй, справжнiх вдовиць. 4 Коли ж яка вдовиця має дiтей або внучат, то вони спочатку нехай вчаться шанувати свою родину i вiддавати належне батькам, бо це угодне Боговi. 5 Справжня вдовиця i одинока надiється на Бога i перебуває день i нiч у благаннях та молитвах; 6 а сластолюбна живою померла. 7 I цьому повчай їх, щоб були непорочнi. 8 Коли ж хто про своїх i особливо про домашнiх не пiклується, той вiдрiкся вiд вiри i гiрший за невiрного. 9 Вдовиця повинна бути обрана не менш як шiстдесятирiчна, яка була жiнкою одного чоловiка; 10 вiдома добрими дiлами, якщо вона виховала дiтей, приймала подорожніх, умивала ноги святим, допомагала знедоленим i була старанна до всякого доброго дiла. 11 Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити замiж. 12 Вони пiдлягають осудовi, бо зреклися попередньої вiри; 13 до того ж вони, будучи бездiяльними, привчаються ходити по домах i бувають не тiльки бездiяльними, але й балакучими, цiкавими i говорять, чого не слiд. 14 Отже, я хо­чу, щоб молодi вдови замiж виходили, народжували дiтей, управляли домом i не давали противниковi нiякого приводу до лихомовства; 15 бо деякi вже пiшли слiдом за сатаною. 16 Коли який вiрний чи вiрна має вдовиць, то повиннi їх утримувати i не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжнiх вдовиць.

 

17 Пресвiтерам, якi начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в словi i навчаннi. 18 Бо Писання говорить: “Hе зав’язуй рота воловi, що молотить”; i “Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї”. 19 Звинувачення на пресвi­тера приймай не iнакше як при двох чи трьох свiдках. 20 А тих, хто грiшить, викривай перед усi­ма, щоб i iншi страх мали.

 

21 Перед Богом i Господом Iсу­сом Христом та обраними ангела­ми заклинаю тебе зберегти це без упередження, нiчого не роблячи з упередженням. 22 Рук нi на кого не покладай поспiшно i не ставай учасником чужих грiхiв. Бережи себе чистим. 23 Hадалi пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого i частих твоїх недуг. 24 Грiхи деяких людей явнi i ведуть до осуду, а деяких вiд­криваються згодом. 25 Так са­­мо i добрi дiла явнi; а якщо i не такi, утаїтися не можуть.

 

6 Раби, що перебувають пiд ярмом, повиннi вважати господарiв своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на iм’я Боже i вчення. 2 Тi, якi мають гос­подарiв вiрних, не повиннi поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим бiльше повиннi служити їм, що вони вiрнi i улюб­ленi i благодiють їм. Hавчай цього i умовляй.

 

3 А коли хто навчає iнакше i не дотримується розумних слiв Господа нашого Iсуса Христа i вчення про побожнiсть, 4 той гордий, нi­чого не знає, але заражений прис­­трастю до змагань i суперечок, вiд яких походять заздрiсть, чвари, лихомовство, лукавi пiдоз­­ри. 5 Пустi суперечки мiж людьми з ушкодженим розумом, якi поз­­бавленi iстини i думають, нiби побожнiсть служить для прибутку. Вiддаляйся вiд таких.

 

6 Велике надбання – бути побожним i задоволеним. 7 Бо ми нi­чого не принесли у свiт: явно, що нiчого не можемо i винести з нього. 8 Маючи їжу й одяг, будьмо за­до­­воленi тим. 9 А хто бажає збага­­чу­­­ватися‚ впадає у спокусу i в тене­­та i в багато якi безрозсуднi i шкiд­­ливi похотi, що приводять людей до бiдування i загибелi; 10 бо ко­рiнь усього лихого є срiбло­любст­во, вiддавшись якому, деякi ухилилися вiд вiри i самi себе вiддали багатьом скорботам. 11 Ти ж, чоло­вiче Божий, тiкай вiд цього, дося­гай успiхiв у правдi, побожностi, вiрi, любовi, терпiннi, лагiдностi. 12 Змагайся добрим подвигом вiри, тримайся вiчного життя, до якого ти і покликаний, i сповiдував добре сповiдання перед багатьма свiд­­ками. 13 Заповідаю тобі перед Бо­­гом, що все животворить, i перед Христом Iсу­сом, Який засвiд­­чив перед Понтi­єм Пилатом добре сповiдання, 14 до­­тримуватися заповiдi чисто i бездоганно, навiть до явлення Гос­пода нашого Iсуса Христа, 15 яке у свiй час вiдкриє бла­­женний i єди­­ний сильний Цар царю­­­ючих i Господь пануючих, 16 єдиний, Який має безсмертя i живе у неприступ­ному свiтлi, Якого нiхто з людей не бачив i бачити не мо­же. Йому честь i держава вiчна! Амiнь.

 

17 Багатих у нинiшньому вiцi на­ставляй, щоб вони були невисо­кої думки про себе i надiялись не на багатство непевне, а на Бога Жи­­вого, Який дає нам усе щедро для насолоди; 18 щоб вони благо­дi­яли, багатiли добрими дiлами, були щедрi i радо ділилися, 19 збираючи собi скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти жит­­тя вiчного.

 

20 О Тимофiю! Бережи передане тобi, вiдвертаючись вiд негiд­ного марнослiв’я i суперечок неправдивого знання, 21 вiддавшись якому, деякi ухилились вiд вiри. Благодать iз тобою. Амiнь.

Lock full review www.8betting.co.uk 888 Bookmaker