КНИГА ПРОРОКА МИХЕЯ

КНИГА ПРОРОКА МИХЕЯ

1 Слово Господнє, яке було до Ми­хея морасфитина у дні Іоафа­ма, Ахаза і Єзекії, царів юдейських, і яке відкрито йому про Самарію та Єрусалим.

2 Слухайте, всі народи, слухай, земле, і все, що наповнює її! Нехай буде Господь Бог свідком проти вас, Господь зі святого храму Свого! 3 Бо ось, Господь виходить з місця Свого,­ зійде і наступить на висоти землі, – 4 і гори розтануть під Ним, долини розпадуться, як віск від вогню, як води, що ллються з кручі. 5 Усе це – за нечестя Якова, за гріх дому Ізраї­левого. Від кого нечестя Якова? чи не від Самарії? Хто влаштував висоти в Юдеї? чи не Єрусалим? 6 За те зроблю Самарію купою руїн у по­лі, місцем для розведення винограду; скину у долину каміння її й оголю основи її. 7 Усі ідоли її будуть розбиті і всі любодійні дари її спалені будуть вогнем, і всіх ідолів її віддам на руйнування, бо з любодійних дарів вона влаштовувала їх, на любодійні дари вони і будуть обернені. 8 Про це буду я плакати і ридати, буду ходити, як пограбований і оголений, вити, як шакали, і плакати, як страуси, 9 тому що болісна поразка її, дійшла до Іуди, досягла навіть воріт народу мого, Єрусалима. 10 Не оголошуйте про це у Гефі, не плачте там голосно; але у селищі Офра покрий себе попелом. 11 Переселяйтеся, жительки Шафира, соромітно оголені; не втече і та, що живе у Цаані; плач у селищі Ецель не дасть вам зупинитися у ньому. 12 Горює по своєму добру жителька Марофи, бо зійшла біда від Господа до воріт Єрусалима. 13 Запрягай у колісницю швидких, жителько Лахиса;­ ти – початок гріха дочки Сионової, бо у тебе з’явилися злочини Ізраїля. 14 Тому ти посилати будеш дари у Морешеф-Геф; але селища Ахзива будуть оманою для царів Ізраїлевих. 15 Ще спадкоємця приведу до тебе, жителько Мореша; він пройде до Одоллама, слави Ізраїля. 16 Зніми із себе волосся, обстрижися, у скорботі за ніжно улюбленими синами твоїми; розшир через них плішину, як в орла, що линяє, бо вони переселені будуть від тебе.

2 Горе тим, що задумують беззаконня і на постелях своїх придумують злодіяння, які роблять ран­ком на світанку, тому що є в руках їх­ніх сила! 2 Побажають полів і беруть їх силою, домів, – і віднімають їх; оббирають людину і її дім, чоловіка і його спадщину. 3 Тому так говорить Господь: ось, Я думаю навес­ти на цей рід таку біду, якої ви не скинете з шиї вашої, і не будете ходити випроставшись; бо цей час злий. 4 У той день скажуть про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і говорити: “ми зовсім зруйновані! наділ народу мого відданий іншим; як повернеться до мене! поля наші вже розділені іноплемінникам”. 5 Тому не буде у тебе нікого, хто кинув би жереб для виміру в зіб­ранні перед Господом. 6 Не пророкуйте, про­­роки; не пророкуйте їм, щоб не осяг­ло вас нечестя. 7 О, той, що називається домом Якова! хіба умалився Дух Господній? чи такі дії Його? чи не благодійні слова Мої для того, хто чинить справедливо? 8 Народ же, який був колись Моїм, повстав як ворог, і ви віднімаєте як верхній, так і спідній одяг у тих, хто проходить мирно, хто відвертається від війни. 9 Дружин народу Мого ви виганяєте з приємних домів їхніх; у дітей їхніх ви назавжди віднімаєте прикрасу­ Мою. 10 Встаньте і йдіть, бо країна ця не є місце спокою; за нечистоту вона буде розорена і притім жорстоким розоренням. 11 Якби який-небудь вітрогон видумав неправду і сказав: “я буду проповідувати тобі про вино і сикер”, то він і був би ба­жаним проповідником для цього народу. 12 Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з’єднаю залишки Ізраїля, об’єднаю їх воєдино, як овець у Восорі, як отару в овечому загоні: зашумлять вони від багатолюдства. 13 Перед ними піде стіноруйнівник; вони зруйнують перешкоди, увійдуть через ворота і вийдуть ними; і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх Господь.

3 І сказав я: слухайте, глави Якова і князі дому Ізраїлевого: чи не вам слід знати правду? 2 А ви не­навидите добре і любите зле; здирає­те з них шкіру їхню і плоть з кісток їхніх, 3 їсте плоть народу Мого і здираєте з них шкіру їхню, а кістки їхні ламаєте і розтрощуєте ніби у горщик, і плоть – ніби у казан. 4 І будуть вони волати до Господа, але Він не почує їх і сховає лице Своє від них на той час, коли вони злодійствують. 5 Так говорить Господь на пророків, які вводять в оману народ Мій, які гризуть зубами своїми – і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм у рот, проти того оголошують війну. 6 Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма – замість пророкувань; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними. 7 І посоромляться прозорливці, й осоромлені будуть ворожбити, і закриють уста свої всі вони, тому що не буде відповіді від Бога. 8 А я сповнений сили Духа Господнього, правоти і твердости, щоб висловити Якову злочин його й Ізраїлю гріх його. 9 Слухайте ж це, глави дому Яковового і князі дому Ізраїлевого, що гребують правосуддям і викривляють усе пряме, 10 будують Сион кров’ю і Єрусалим – неправдою! 11 Глави його судять за подарунки і священики його навчають за плату, і пророки його передвіщають за гроші, а тим часом спираються на Гос­пода, говорячи: “чи не серед нас Гос­подь? не спіткає нас біда!” 12 Тому через вас Сион буде розораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього буде лісистим пагорбом.

4 І буде в останні дні: гора дому Господнього поставлена буде на чолі гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї народи. 2 І пі­дуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню й у дім Бога Якова, і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його, бо від Сиону вийде закон і слово Господнє – з Єрусалима. 3 І буде Він судити багато народів, і викриє багато племен у далеких країнах; і перекують вони мечі свої на орала і списи свої – на серпи; не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати. 4 Але кожен буде сидіти під своєю вино­градною лозою і під своєю смоковницею, і ніхто не буде лякати їх, бо вуста Господа Саваофа вирекли це. 5 Бо всі народи ходять, кожний в ім’я свого бога; а ми будемо ходити в ім’я Господа Бога нашого повік. 6 У той день, – говорить Господь, – зберу кульгавих і з’єднаю розігнане і тих, на кого Я навів біду. 7 І зроблю кульгаве залишком і далеко розсіяне сильним народом, і Господь буде ца­рювати над ними на горі Сионі відте­пер і довіку. 8 А ти, вежо стада, пагорбе дочки Сиону! до тебе прийде і повернеться колишнє владарювання, царство – до дочок Єрусалима. 9 Для чого ж ти нині так голосно во­лаєш? Хіба немає у тебе царя? Чи не стало у тебе радника, що тебе схопили­ муки, як ту, що народ­жує? 10 Страждай і мучся болями, доч­­ко Сиону, як та, що народжує, бо ни­ні ти вийдеш з міста і будеш жити у полі, і дійдеш до Вавилона: там бу­деш спасена, там визволить тебе Господь від руки ворогів твоїх. 11 А те­­пер зібралися проти тебе багато народів і говорять: “нехай буде вона осквернена, і нехай надивиться око наше на Сион!” 12 Але вони не знають думок Господніх і не розуміють ради Його, що Він зібрав їх як снопи на току. 13 Встань і молоти, дочко Сиону, бо Я зроблю ріг твій залізним і копита твої зроблю мідними, і знищиш багато народів, і присвятиш Господу здобутки їх і багатства їх Владиці всієї землі.

5 Тепер ополчись, дочко пол­чищ; облягли нас облогою, тростиною будуть бити по щоках суддю Ізраїлевого.

2 І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чи малий ти між тисячами Іудиними? з тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку, від днів віч­них. 3 Тому Він залишить їх до ча­су, доки не народить та, що має наро­дити; тоді повернуться до синів Ізраїля і ті брати їхні, які залишилися. 4 І стане Він, і буде пасти у силі Гос­подній, у величі імені Господа Бога Свого, і вони будуть жити безпечно, бо тоді Він буде великим до країв зем­лі. 5 І буде Він мир. Коли Ассур прийде у нашу землю і вступить у наші палаци, ми виставимо проти нього сім пастирів і вісім князів. 6 І будуть вони пасти землю Ассура мечем і землю Немврода у самих воротах її, і Він-то визволить від Ас­сура, коли той прийде у землю нашу і коли вступить у межі наші. 7 І буде залишок Якова серед багатьох народів, як роса від Господа, як злива на траві, і він не буде залежати від людини­ і покладатися на синів Адамових. 8 І буде залишок Якова між народами, серед багатьох племен, як лев серед звірів лісових, як скимен серед отари овець, який, коли виступить, то долає і терзає, і ніхто не врятує від нього. 9 Підніметься рука твоя над ворогами твоїми, і всі вороги твої будуть знищені. 10 І буде у той день, – говорить Господь: знищу коней твоїх із середовища твого і знищу колісниці твої, 11 знищу міста у землі твоїй і зруйную всі укріплення твої, 12 вивергну чародійство з руки твоєї, і тих, хто ворожить по хмарах, не буде у тебе; 13 знищу ідолів твоїх і кумирів із середовища твого, і не будеш більше поклонятися виробам рук твоїх. 14 Викоріню із середовища твого священні діброви твої і розорю міста твої. 15 І звершу у гніві й обуренні помсту над народами, які будуть неслухняні.

6 Слухайте, що говорить Господь: встань, судися перед горами, і пагорби нехай чують голос твій! 2 Слухайте, гори, суд Господній, і ви, тверді основи землі: бо у Господа суд з народом Своїм, і з Ізраїлем Він змагається. 3 Народе Мій! що зробив Я тобі і чим обтяжував тебе? відповідай Мені. 4 Я вивів тебе з землі Єгипетської і визволив тебе з дому рабства, і послав перед тобою Мойсея, Аарона і Маріам. 5 Народе Мій! згадай, що задумував Валак, цар Моавитський, і що відповів йому Валаам, син Веорів, і що відбувалося від Ситтима до Галгал, щоб пізнати тобі праведні дії Господні.

6 “З чим постати мені перед Господом, схилитися перед Богом небесним? Чи постати перед Ним із всепаленнями, з тельцями однолітніми? 7 Але чи можна догодити Гос­поду тисячами баранів або невичерп­ними потоками єлею? Хіба дам Йому первістка мого за злочин мій і плід утроби моєї – за гріх душі моєї?” 8 О, людино! сказано тобі, щ`о – добро­ і чого жадає від тебе Господь: діяти справедливо, любити діла милосердя і смиренномудро ходити пе­ред Богом твоїм. 9 Глас Господа взиває до міста, і мудрість благоговіє перед ім’ям Твоїм: слухайте жезл і То­го, Хто поставив його. 10 Чи не зна­ходяться і тепер у домі нечестивого скарби нечестя і зменшена міра, огид­на? 11 Чи можу я бути чистим з терезами неточними і з обманними гирями у торбі? 12 Оскільки багатії його сповнені неправди, і жителі його говорять неправду, і язик їх є обман у вустах їхніх, 13 то і Я незцілимо уражу тебе спустошенням за гріхи твої. 14 Ти будеш їсти, і не будеш ситим; порожнеча буде всередині тебе; будеш зберігати, але не вбережеш, а що збережеш, те віддам мечу. 15 Будеш сіяти, а жати не будеш; будеш чавити оливки, і не будеш намащуватися єлеєм; вичавиш виноградний сік, а вина пити не будеш. 16 Збереглися у вас звичаї Амврія і всі діла дому Ахавового, і ви чините за порадами їх; і віддам Я тебе на спустошення і жителів твоїх на посміяння, і ви понесете наругу народу Мого.

7 Горе мені! бо зі мною тепер – як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні спілого плоду, якого бажає душа моя. 2 Не стало­ милосердих на землі, немає правдивих між людьми; всі чинять підступи, щоб проливати кров; кожен ставить братові своєму сіть. 3 Руки їхні повернені до того, щоб уміти робити­ зло; начальник вимагає подарунків, і суддя судить за хабарі, а вельможі висловлюють злі бажання душі своєї і перекручують справу. 4 Кращий з них – як терен, і справедливий – гірше за колючу огорожу, день провісників Твоїх, відвідання Твоє настає; нині спіткає їх сум’яття. 5 Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від тієї, що лежить на лоні твоєму, стережи двері вуст твоїх. 6 Бо син ганьбить батька, дочка повстає проти матері, невістка – проти свек­рухи своєї; вороги людині – домашні її. 7 А я буду споглядати на Господа, уповати на Бога спасіння мого: Бог мій почує мене. 8 Не радій заради мене, неприятелько моя! хоча я впав, але встану; хоч я у мороці, але Господь світло для мене. 9 Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не вирішить справи моєї і не вчинить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло, і я побачу правду Його. 10 І по­­бачить це неприятелька моя і сором покриє її, яка говорила мені: “де Гос­подь Бог твій?” Надивляться на неї очі мої, як вона буде потоптана, подібно до бруду на вулицях. 11 У день спорудження стін твоїх, у цей день віддалиться визначення. 12 У той день прийдуть до тебе з Ассирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки Євф­рату, і від моря до мо­ря, і від гори до гори. 13 А земля та буде пустелею за провину жителів її, за плоди діянь їх. 14 Паси народ Твій жезлом Твоїм, овець спадщини Твоєї, які живуть самотньо у лісі посеред Кар­мила; нехай пасуться вони на Васані і Галааді, як у дні давні! 15 Як у дні виходу твого із зем­лі Єгипетської, явлю йому дивні діла. 16 Побачать це народи і посоромляться при всій могутності своїй; покладуть ру­ку на вуста, вуха їхні зробляться глу­хими; 17 будуть лизати по­рох, як змія, як черва земна, виповзуть вони з укріплень своїх; устрашаться Господа Бога нашого й убояться Тебе. 18 Хто Бог, як Ти, що прощає беззаконня і не ставить за злочин залиш­ку спадщини Твоєї? не вічно гнівається Він, тому що любить милувати. 19 Він знову змилосердиться над на­ми, згладить безза­коння наші. Ти ввергнеш у безодню морську всі гріхи наші. 20 Ти виявиш вірність Якову, милість Аврааму, яку із клятвою обіцяв батькам нашим від днів перших.

Lock full review www.8betting.co.uk 888 Bookmaker