Академік української духовності

Юрій ДОРОШЕНКО,
заслужений журналіст України,
лауреат Премії митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

Ваша Святосте,
Ваші висопреосвященства, преосвященства, дорогі отці!
Шановні пані та панове!*

Мені хотілося винести роль Святійшого Патріарха Філарета та значення перекладацького святоотцівського проекту Української Православної Церкви Київського Патріархату за межі суто конфесійного, релігійно-богословського контексту.

Як видається, нам варто говорити ширше, масштабніше окреслювати постать Патріарха Філарета у процесах національного та духовного відродження українського народу. Адже він не тільки Богом даний пастир, прекрасний богослов, але й чудовий організатор церковного, наукового життя, талановитий публіцист.

Ми маємо не так перекладача творінь святих отців, але й Біблії, повного богослужбового циклу літератури, автора 10 томів власних текстів.

Вдумайтеся, загальний перелік праць Патріарха Філарета складає майже 100 томів! Цим похвалитися не можуть багато навіть професійних письменників і журналістів.

У цих проповідях, посланнях, зверненнях, інтерв'ю осмислюються найскладніші проблеми віри, релігії; духовності людства та нашого народу. Всього того, без чого не може існувати окрема людина та нація загалом.

Це доробок загальноєвропейського значення.

У Російській імперії аж дві духовні академії перекладали Біблію на російську мову, Патріарх Філарет переклав її на українську один! Як і апостол Павло послання до колоссян, він писав кожне слово «рукою власною».

Коли оглядаєш цілу бібліотеку написаного та перекладеного Святішим Патріархом, доторкаєшся до того огрому інтелектуальної думки, дивуєшся, невже це зробила одна людина?

Потім подумки занурюєшся в історію нашого народу та шукаєш відповіді, чи була ще така особистість, яка змогла зробити стільки?

Ми можемо впевнено сказати: так, наша нива славна своїми трударями, які в різні віки подвижницьки вчили любити Бога, піднімали націю до європейських висот.

Насамперед це і митрополит Іларіон з твором про Закон і Благодать, і святитель Петро Могила з Катехизисом і Требником (визнаними цілим православним світом), і Святитель Димитрій (Туптало) Ростовський з «Житіями святих», і Михайло Грушевський із історичною правдою, і митрополит Іларіон (Огієнко) з його ерудицією та всеохопністю і ще чимало яскравих особистостей.

Прикметно та символічно, що презентація богословського, творчого, наукового та літературного доробку Святійшого Патріарха відбувається саме у Львові та безпосередньо у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка.

Іван Франко мав таку ж працездатність і так само самовіддано клав своє життя на вівтар рідного народу.

Івана Франка, як і святішого Філарета, чужинці, а найстрашніше - рідні українці-малороси, не раз намагалися зневажити, оббрехати, змусити відійти з прямого шляху.

Іван Франко вистояв і не схибив – служив своєму народові.

Патріарх Філарет із твердістю Каменяра, майже за його заповітом «перти плуга», попри брехливі анафеми, реальні загрози життю, продовжує твердо служити Богові та українському народові.
У цьому їх подвижництво.

Тут син донецького краю дуже схожий на сина Галичини.

Нині перед нами не просто релігійний діяч, а людина, яка знає ціну слову, яка блискуче володіє ним, яка збагачує українську мову та літературу.

Вчитайтесь у стиль Патріарха Філарета – він простий і дохідливий. Колись великий Йоганн Гете казав: «Якщо хтось хоче мати ясний стиль, то він повинен спочатку досягнути ясності у своїй душі; хто хоче писати величним стилем, у того в характері повинна бути величність».

У цих численних книжках ми бачимо оголену ясну душу та величний характер нашого Владики.

Для такого внеску в духовну скарбницю українського народу мало власного творчого таланту, треба бути обдарованим ще й непересічними організаційними здібностями, вмінням згуртувати достойних співпрацівників.

І тут ми повинні вклонитися першому голові видавничого відділу УПЦ Київського Патріархату, тоді ще ігумену, а нині митрополиту Львівському Димитрію (Рудюку), якій у складні часи розпочав під керівництвом Святійшого налагоджувати видавничу діяльність нашої Церкви.

Зараз маємо ще подякувати митрополиту Епіфанію (Думенку), як ректору Київської православної богословської академії, на базі якої продовжується та розгортається копітка робота з підготовки до видання релігійної літератури нашою мовою. Варто пригадати добрим словом і сумлінні труди теперішнього голови Видавничого відділу УПЦ Київського Патріархату протоієрея Олександра Трофимлюка.

Як журналіст, я переконаний, що нинішнє завдання засобів масової інформації – донести видавничий здобуток Київського Патріархату до людей. Допомогти поєднати інтелектуальний продукт народжений Церквою з суспільством.

Українське Слово Боже, слово святих отців, слово Патріарха Філарета має лунати з екрану телебачення, бути поширеним у пресі, уривки з цих величних текстів повинні бути введенні до шкільних програм. Це справжня, богонатхненна та високодуховна література.

Давайте зізнаємося – українізація релігійних текстів ще до кінця не осмислений набуток нашої нації. Цей процес потребує наукового дискурсу у численних вітчизняних вишах і академічних установах.

Видані та перекладені Українською Православною Церквою Київського Патріархату твори – справжній подарунок кожному пастирю та віруючому. Вони обов'язково прислужаться і майбутнім поколінням українців.

Патріарх Філарет зі своїми помічниками зробили так, що Київський Патріархат на сьогодні випередив УПЦ Московського Патріархату більше ніж на 25 років! У них час зупинився, ми йдемо вперед, до свого народу – несемо слово Боже рідною мовою.

Наведу простий приклад. Ось нещодавно УПЦ МП перевидала з великим інформаційним апломбом Новий Завіт, перекладений і виданий ще до 1000-ліття Хрещення Руси (тобто 1988 року) тодішнім Київським екзархом, митрополитом Філаретом (Денисенком). При цьому, під час цьогорічного перевидання Нового Заповіту, в УПЦ МП так і не вказали авторство перекладу...

Як бачимо, в УПЦ МП боязко починають робити те, що вже зробив владика Філарет ще 25 років тому!

На сьогоднішній виставці книжок Видавничого відділу УПЦ Київського Патріархату кожен переконається, наскільки незмірно більше зробив Київський Патріархат для наближення нашого народу до Бога.

У часи коли Християнство і, зокрема, Православ'я переживає кризу по цілому світі, презентований корпус богословської думки яскраво доводить – Україна торує шлях духовного відродження.

Думаю, що з огляду на всю титанічну працю на ниві науки, письменства, Святійший Патріарх Філарет заслуговує на звання народного академіка духовності нашого народу!

Він справжній герой України!


*Виступ Юрія Дорошенка на презентації праць Патріарха Філарета в рамках Форуму видавців у Львові «Українська «Палінодія ХХІ ст.: сучасні переклади спадщини Святих отців та богослужбової літератури» (13 вересня 2012 р., Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка).

Lock full review www.8betting.co.uk 888 Bookmaker